Рослинництво
У озимих зернових триває фаза формування та наливу зернівки (ВВСН 71-73) (рис. 1). Більш інтенсивно цей процес відбувається у рослин ранніх і оптимальних строків сівби. Період наливу триває в середньому 8-10 днів. Фаза наливу зерна – це період заселення посівів шкідниками, які пошкоджують колос.
Рис. 1. Озима пшениця станом на 23.06.2021 р.
1 – Подолянка, 2 – Богдана, 3 – Здобна, 4 – Пилипівка, 5 – Краєвид.
На посівах озимини відмічено наявність таких шкідників як п’явиця, хлібні клопи, хлібний жук, що створює небезпеку їх інтенсивного розмноження та значної шкодочинності. Необхідно застосувати інсектициди, в першу чергу, на насінницьких посівах. Найвища концентрація фітофагів наразі спостерігається по краях полів, що закономірно. Проте, як зазвичай, у найближчий період вони дуже швидко розселятимуться по всьому їх масиву. Варто зазначити, що навіть старі імаго хлібних клопів, що з’явилися після перезимівлі, досить шкодочинні. Як приклад, ЕПШ клопа шкідливої черепашки у дорослій стадії складає лише 1,0 екз./м2. Через розтягнутість відкладання яєць та відродження личинок, у посівах одночасно зустрічатимуться імаго клопа-черепашки, яйця й личинки різного віку. Пошкодження личинками зерна в колосі погіршує якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю. Від завершення відродження личинок клопа-черепашки і до появи четвертого віку їх, протягом 10-12 днів, необхідно здійснити захист посівів. Наявність в посівах 15-30% личинок третього віку буде оптимальним терміном обробки і свідчити про відродження переважної кількості комах.
Запорукою збереження технологічних і посівних якостей зерна являється своєчасний моніторинг розвитку та чисельності личинок у фазу молочної стиглості зернових колосових. Захисні заходи доцільно проводити за виявлення 2-х і більше личинок на кв.м у посівах твердих і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6, в насіннєвому ячмені – 8-10 личинок на кв.м, застосовуючи рекомендовані інсектициди: Агростак Біо, КЕ, 0,1-0,15 л/га; Актара 240 SC, к.с., 0,15 л/га; Актара 25WG, ВГ, 0,1-0,14 кг/га; Акцент, КЕ, 1,5 л/га; Альтекс КЕ, 0,1-0,15 л/га; Бестселлер Турбо 200, КС, 0,05-0,08 л/га; Бетадим, КЕ, 0,15-0,5 л/га; Бі-58 новий, КЕ, 1,0-1,5 л/га; Данадим Мікс, КЕ, 1,0 л/га; Дестрой, КС, 0,1 л/га; Децис Профі 25 WG, ВГ, 0,04 кг/га; Енжіо 247 SC, КС, 0,18-0,22 л/га; Карате 050 EC, к.е., 0,15-0,2 л/га; Протеус 110 OD, МД, 0,5-0,75 л/га; Сумітіон, КЕ, 0,5-1,0 л/га; СуперБізон, КЕ, 1,0-1,5 л/га; Сумі-альфа, КЕ, 0,2-0,3 л/га; Ф’юрі, в.е., 0,07 л/га та інші препарати, включені в «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Ці обробки будуть ефективними також проти інших супутніх фітофагів зернових культур.
Імаго хлібних жуків (красуна, кузьки) в червні розпочнуть виходити із ґрунту, заселятимуть посіви та живитимуться молодим зерном в колосках. В спекотні сонячні дні жуки активні, вони літають, сідають на колосся і живляться. Шкідливість фітофагів проявлятиметься через пошкодження зав’язі та зменшення кількості зерна хлібних злаків, що є результатом вибивання комахами зернин з колосу під час живлення. Через два тижні після виходу самки будуть відкладати яйця у ґрунт. Через три тижні з яєць виходитимуть личинки, які живляться перегноєм і дрібним корінцям різних рослин, у тому числі культурних. ЕПШ імаго хлібних жуків 3-8 екз. на кв. м. За такої чисельності доцільно обприскування посівів рекомендованими інсектицидами.
Захисні заходи проводять у фазу молочної стиглості зерна при перевищенні економічного порогу шкідливості (ЕПШ) (20-30 екз. на колос злакових попелиць; 40-50 екз. на колос пшеничного трипса).
При виборі інсектицидів варто врахувати, що 1 січня 2022 року набирає чинності Наказ МОЗ «Про затвердження максимально допустимих рівнів вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах та Змін до Гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів». Цим документом зменшили максимально допустимі рівні вмісту хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу в сільськогосподарської продукції та харчових продуктах до норм, які встановлені в ЄС(0,01 мг/кг (мг/л).
З метою контролю фузаріозу колоса доцільно застосовувати інноваційні двокомпонентні фунгіциди, які мають високу ефективність проти фузаріозу і септоріозу колоса, а також хвороб листя (септоріоз, види іржі, темно-бура плямистість, ринхоспоріоз, тощо). Найбільш дієві діючі речовини проти даного збудника є метоконазол, протіоконазол, тебуконазол. Флутріафол, забезпечує відмінний захист від септоріозу, в тому числі і колоса.
Деякі фузаріозні інфекції можуть протікати практично безсимптомно і орієнтуватися лише на зовнішні симптоми не варто, доцільно проводити профілактичні обробки.
Розвиток сажкових хвороб під час колосіння буде можливим у сприятливих, загущених посівах. Ефективне оздоровлення рослин досягається шляхом обприскування високопродуктивних посівів під час формування зернівки фунгіцидами: Абакус Плюс, КЕ – 05-1,0 л/га, А-Зокс 320, КС – 0,4-0,7 л/га, Амістар Екстра 280 SC, КС – 0,5-0,75 л/га, Імпакт Т, КС – 1,0 л/га, Тілт Турбо 575 ЕС, КЕ – 0,8-1,0 л/га, Фолікур 250 ЕW, ЕВ – 1,0 л/га та іншими в комбінації з рекомендованими інсектицидами проти шкідливих фітофагів.
Проводячи обробки по колосу, варто використовувати двофакельний інжекторний розпилювач IDTK, IDTA. Адже колос є вертикальною поверхнею, і найбільш вигідно обробляти його з боку під кутом. Це дасть змогу нанести препарат більш рівномірно та обробити і задню, і передню поверхні колоса. Однофакельні розпилювачі в даному випадку нанесуть розчин лише на передню поверхню колоса, через що ефективність роботи препарату може знизитись. У період формування колоса площа листкової поверхні зернових може сягати 70-120 тис. кв. м./га, тому норму витрати робочої рідини потрібно обирати так, аби вона відповідала площі оброблюваної поверхні і внесення не було марним.
В умовах, що передували спостерігається часткове вилягання посівів. Це негативно позначається на процесі наливу зерна і кінцевому результаті – його урожайності. Такі явища слід врахувати при розробці стратегії і тактики жнив, оскільки збирання полеглих хлібів буде пов’язано з додатковими затратами як робочого часу, так і паливно-мастильних матеріалів.
Фаза розвитку озимої пшениці є оптимальною для застосування позакореневого підживлення розчинами азотних добрив для підвищення якості зерна. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Підвищена вологість ґрунту і повітря дозволяє застосувати підвищену дозу азоту 20-30 кг/га. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики. Як позакореневе підживлення, можливе застосування в баковій суміші з пестицидами КАС в дозі 5-6 кг/га або карбамід 8 кг/га у фізичній вазі разом із сульфатом магнію1,5 кг/га.
На насінницьких посівах слід проводити сортові та видові прополки.
Ярі зернові колосові. У рослин ярих зернових культур триває фаза колосіння. Основним на сьогодні на посівах даних культур є спостереження за наявністю шкідників та хвороб. Занепокоєння може викликати фітосанітраний стан посівів, що обумовлюється погодними умовами, тому посіви ярих необхідно своєчасно обробляти фунгіцидами та інсектицидами.
У посівах ярих культур у слабкому ступені спостерігається шкодочиність хлібних п’явиць, злакових мух, хлібних блішок.
Станом на 24.06.2021 року по області спостерігається стрімке підвищення температурного режиму до + 35°C поряд із відсутністю опадів, що характеризує погодні умови як екстремальні для нормального росту і розвитку, у першу чергу рослин гречки.
Так, рослини соняшнику на основних площах посівів перебувають у фазі активного росту (від 7 пар листків). Відбувається диференціація меристеми на утворення квіток кошика. Рослини конопель посівних починають бутонізацію. У цей період для рослин соняшнику і конопель посівних надзвичайно ефективним є підживлення рослин борними мікродобривами поряд із антистресантами на основі фульвових та гумінових кислот.
У господарствах області спостерігається початок цвітіння гречки. Підвищення температурного режиму за + 30° C є вкрай не бажаним для розвитку рослин культури, які втрачають тургор і на окремих вже починає спостерігатись тепловий опік. Бджоли відмічені у посівах лише у вранішні години (до 8 год). Так одним із заходів підвищення стійкості рослин до високих температур та повітряної посухи є обробка препаратами із вмістом фульвових та гумінових кислот.
Соя. На більшості площ на початку третьої декади червня рослини сої знаходяться у фазі бутонізації – початку цвітіння.
До цієї фази відбувається активне формування кореневої системи та нарощується надземна маса рослин. В період бутонізації – початку цвітіння застосування гербіцидів проти дводольних бур’янів – не рекомендоване.
Проти однорічних злакових бур’янів, незалежно від фази розвитку культури, але зазвичай до фази 5-7 листка, тобто до початку цвітіння слід застосовувати гербіциди на основі діючих речовин: хізалофоп-п-етил, флуазифоп-п-бутил, клетодиму, імазетапіру, імазамоксу та ін., які включено до «Переліку…». Посіви, які відчувають недостатнє живлення потрібно обробити антистресантами, регуляторами росту рослин, мікродобривами.
Кукурудза. В третій декаді червня рослини кукурудзи гібридів різних груп стиглості, вибір яких кожне господарство визначало стосовно конкретних ґрунтово-кліматичних та господарських умов знаходяться у фазі 6-8 листків. Певний негативний вплив на рослини мали добові коливання температур кінця травня-початку червня (+10…+25ºС) та другої – початку третьої декади червня (+12…+30 ºС). Значна частина господарств не передбачала внесення під посіви кукурудзи досходових гербіцидів. В той же час дощі, що пройшли в травні та в кінці першої декади червня зумовлюють активне проростання насіння бур’янів з верхнього шару грунту та створюють значну конкуренцію рослинам кукурудзи за фактори життєзабезпечення (поживні речовини, світло, а в подальшому і вологу). Це вимагає своєчасного використання страхових гербіцидів. На сьогодні для зменшення забур’яненості посівів кукурудзи різними видами бур’янів існує великий асортимент препаратів, ефективність, яких значною мірою залежить від погодних умов, фази розвитку культури та бур’янів, а також гербокритичного періоду конкретних взаємовідносин в агроценозах.
Поява основної кількості сходів бур’янів (близько 80% від загальної їх кількості, що з’являються упродовж вегетаційного період) у посівах кукурудзи зазвичай розпочинається одночасно з появою сходів культури, досягає максимуму у фазі 3-6 листків, та завершується у фазі 8-10 листків культури. Саме від фази 2-3 листка і до появи 8-9 листків засміченість посівів може спричинити різке зниження врожаю – до 40%.
У цей період посіви кукурудзи повинні бути вільними від бур’янів. Обробка посівів кукурудзи у післясходовий період страховими гербіцидами форамсульфурон+йодосульфурон+тієкарбазон – метил або римсульфурон+мезотріон на фоні внесення в грунт ацетохлору чи мезотріон+нікосульфурон забезпечує посіви кукурудзи чисті від бур’янів упродовж всієї вегетації. У фазі 4-6 листків не слід обробляти кукурудзу гербіцидами, це дуже шкідливо. Краще закінчити обробки на стадії третього листка. Якщо ж з якихось причин встигнути не вдалося, потрібно обробляти вже за фази 7-8 листків.
У другий критичний період розвитку кукурудзи – під час інтенсивного росту і розвитку (період 9-10 листків – викидання волоті), відмічено підвищену потребу у азотному живленні, що зумовлює обов’язкове проведення локального прикореневого підживлення у фазі 3-6 листків.
За проведення міжрядних обробітків кукурудзи для поліпшення росту і розвитку рослин (враховуючи певне пригнічення їх) доцільно одночасно провести і підживлення азотними мінеральними добривами (до 20 кг/га д. р.). Листкове (позакореневе) підживлення найкраще проводити у період 6-8 листків – до викидання волоті. При цьому, досить ефективним є додавання карбаміду (5-6 кг на 100 л води) та мікродобрив на хелатній основі.
Заступник директора
з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко